Незважаючи на домовленості між країнами Європейського Союзу про масштабну фінансову підтримку на відбудову України, останні події в ЄС поставили під загрозу ці плани: Угорщина наклала вето на пакет допомоги у розмірі €90 мільярдів, який був узгоджений наприкінці 2025 року як частина довгострокового фінансування для підтримки економічної стабільності. Угода мала включати кредитні гарантії та спрямування частини цих коштів на подолання бюджетного дефіциту й інфляційних ризиків, а також підтримку ключових секторів економіки. Проте позиція Угорщини, пов’язана зі стратегічною політичною риторикою та критикою чинної української влади, стала несподіваним кроком, який став каменем спотикання для всіх 27 держав-членів ЄС.
Угорський уряд аргументував своє рішення тим, що допомога Україні може негативно вплинути на національний бюджет і створити додаткові фінансові зобов’язання для угорських платників податків. Це рішення спричинило обурення серед українських експертів та політиків, які вказують, що відсутність такої підтримки може призвести до значних труднощів у покритті бюджетних витрат у найближчі місяці, особливо з огляду на потребу фінансувати оборону та відновлення після тривалого конфлікту. Відсутність цих коштів також ставить під питання здатність України реалізувати раніше погоджені інфраструктурні та соціальні проєкти, створюючи додатковий тиск на державний борг та зобов’язання перед міжнародними фінансовими інституціями.
У відповідь українська влада розпочала консультації з іншими партнерами, щоб знайти альтернативні механізми фінансування, але експерти застерігають, що це може зайняти значний час і вимагати нових дипломатичних кроків, щоби забезпечити стабільність і розвиток економіки України в умовах невизначеності
